Псилоцибиновые грибы MAGIC MUSHROOMS Нововоронеж

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Yo yo yo, вэлком бро! Усаживайся поудобнее, шей сигаретку и открывай уши на мой рассказ про то, как я взяла закладки, пыхнула и влетела в трипчик, сидя в своей хате, тусуясь с корейскими дорамами. Короче, первый и последний раз я попробовала псилоцибиновые грибы, и это был ахуенный ломаный фрагмент моего наркоманского опыта. А как это все началось - ХЗ! Итак, это было давным-давно, когда я еще была в ресурсе и полна сил. Завела я однажды новую знакомую, которая оказалась закоптелой наркоманкой и, в то же время, поклонницей корейских дорам. Она мне и рассказала про эти грибы, якобы универсальный ключик в мир необычных визуальных эмоций. «Берешь, пыхаешь и летишь в космос!» - так она мне объяснила. Что я могла подумать? Очень крутая история, не так ли? Вот тогда-то я и решила попробовать, но как они выглядят и где купить – опять же ХЗ! Тут-то возникла самая интересная часть этой истории. Встреча с поставщиком. В белую пятку я встретился с этим парнем, которому я тоже никогда не доверял. С виду худощавый, но с блеском в глазах, он просто манил меня в свои сомнительные дела. «У меня всегда самое свежее и самое качественное» - сказал он, и я сразу понял, что говорит не только о своих товарах. Честно говоря, я был немного пуган и в то же время возбужден. Но наркоману всегда интереснее то, что внутри, а не упаковка. Понимаешь, о чем я? Ну и вот я тут, в своей хате, готова визжать от нетерпения и адреналина, словно собака, увидевшая туалетную бумагу, ищущую валидол. А увидеть и попробовать белый героин - это великое искушение для настоящего наркомана. Это как новый эпизод любимой дорамы, только ты не просто зритель, а актер и режиссер одновременно. В общем, чувствуете, как я – в аду счастья? Наконец я достала из своего треугольного шкафчика эти маленькие выжившие от бабочек в лунном свете грибочки. Их красота и магия поразила меня, словно голая жопа Пабло Пикассо на канве. Я их просто обожала и целовала, словно домашних любимцев. Измельчила их, кинула в термос и залила кипятком. Когда отстоялась смесь, я поняла, что момент настал. Я готова прикоснуться к альтернативной реальности и уйти в мир неизведанного. «Пыхнул грибочки, и все, ты в космосе!» - еще раз вспомнила я слова своей подруги, и моя рука снова сжала термос в ожидании. Но тут, естественно, возникает вопрос – а как эти грибочки действуют? Почему я попала в другой мир и, при этом, смотрела дорамы, не понимая нихуя? Знаешь, ХЗ! Но я попытаюсь объяснить. Когда я пыхнула, что-то начало происходить с моим восприятием. Цвета стали ярче, как будто я живу в мире радуги и сказки. Звуки зазвучали иначе, словно я слушаю музыку с нижнего этажа и вижу конфетки падающие с неба. Я стала чувствовать каждую клеточку своего тела, словно облившуюся медом кожу и ртуть, безумный меняящийся мир. Вся моя реальность начала кривиться и таять, словно облака дыма, и вот я уже между двух миров. Корейские дорамы были просто визуальным приятным плюсом, которым я заполняла пустоту несуществующего понимания. Надо сказать, что это было сумасшествие, эйфория и счастье одновременно. Лежа на своей кровати, я ощущала, как земля колышется подо мной, а стены танцуют чарльстон. Я вспоминала все свои жизненные проблемы, но они перестали быть тяжелыми, словно тысячи перьев, падающих на мое тело. В этот момент я находилась в состоянии идеального счастья и понимания (или непонимания). «Бля, как они это делают?» - думала я, переключаясь с одной дорамы на другую. Понимая абсолютно ничего, я просто всплывала в других мирах и плавала в море глупых эмоций. Однако, хочу предупредить, что все это должно быть сделано акуратно и ответственно. Нельзя играться с наркотиками легкомысленно и без меры. Это как пытаться запрыгнуть на бегущий поезд, зная, что можешь упасть и переломать себе все кости. Так что, надо быть осторожным и знать свои границы.

Дорогие друзья, моя история с грибами и дорамами закончилась так же внезапно, как и началась. Вспоминая тот трипчик, я смеюсь и понимаю, что это был сумасшедший опыт, который теперь остается лишь в воспоминаниях.

В заключение, друзья, я хочу сказать, что наша жизнь – это самые настоящие дорамы. Мы живем в мире, где грибы - это наши вызовы, а дорамы - это наши мечты. И пусть мы не всегда понимаем, что происходит, но важно просто наслаждаться каждым моментом, ломая стереотипы и погружаясь в свои собственные трипчики. Stay high, stay happy!